Емінеску Міхай
- Язык: Украинский
- Пол: мужской
- Дата рождения: 15 січня 1850
Об авторе:
Міха́й Еміне́ску (рум. Mihai Eminescu, МФА: [mi'haj e.mi'nes.ku]; справжнє прізвище Емінович (Eminovici); нар.15 січня 1850, Ботошані, Молдовське князівство — пом. 15 червня 1889, Бухарест, Румунія) — румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч. Міхай Емінеску народився 15 січня 1850 року в румунському місті Ботошані, що на той час входило до складу Молдовського князівства. Його юні роки пов'язані з столицею Буковини — Чернівцями. У 1860-1866 роках з перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії. Автор багатьох поетичних, прозових і публіцистичних творів, статей, записів румунського фольклору. Певний час служив у бухарестському театрі, був вільним слухачем Віденського університету, два роки прожив у Берліні, де прослухав університетський цикл лекцій із філософії та політичної економії. Повернувшись на батьківщину, змушений був поневірятись по провінційних містах і містечках. Із безлічі написаного — прози і поезії — лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних збірниках. Єдина прижиттєва книжка віршів опублікована лише 1883 року. Невлаштований побут, виснажлива праця, гостре сприйняття соціальної несправедливості, слабке здоров'я призвели до нервового зриву і тяжкого душевного захворювання.
Міха́й Еміне́ску (рум. Mihai Eminescu, МФА: [mi'haj e.mi'nes.ku]; справжнє прізвище Емінович (Eminovici); нар.15 січня 1850, Ботошані, Молдовське князівство — пом. 15 червня 1889, Бухарест, Румунія) — румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч. Міхай Емінеску народився 15 січня 1850 року в румунському місті Ботошані, що на той час входило до складу Молдовського князівства. Його юні роки пов'язані з столицею Буковини — Чернівцями. У 1860-1866 роках з перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії. Автор багатьох поетичних, прозових і публіцистичних творів, статей, записів румунського фольклору. Певний час служив у бухарестському театрі, був вільним слухачем Віденського університету, два роки прожив у Берліні, де прослухав університетський цикл лекцій із філософії та політичної економії. Повернувшись на батьківщину, змушений був поневірятись по провінційних містах і містечках. Із безлічі написаного — прози і поезії — лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних збірниках. Єдина прижиттєва книжка віршів опублікована лише 1883 року. Невлаштований побут, виснажлива праця, гостре сприйняття соціальної несправедливості, слабке здоров'я призвели до нервового зриву і тяжкого душевного захворювання.
